Подача структури власності та розкриття кінцевих бенефіціарних власників

Прозора структура власності та коректно визначений кінцевий бенефіціарний власник є важливими елементами законної роботи бізнесу в Україні. Дані про КБВ використовуються під час державної реєстрації, банківського комплаєнсу, фінансового моніторингу, участі в тендерах, отримання ліцензій, залучення інвестицій та роботи з контрагентами.

Помилки у структурі власності можуть призвести до відмови у проведенні реєстраційних дій, додаткових запитів від банку або державного реєстратора, внесення відмітки про можливу недостовірність відомостей у ЄДР, а також до штрафних санкцій.

Юридична компанія VINCO`S допомагає бізнесу підготувати структуру власності, правильно визначити кінцевих бенефіціарних власників, зібрати підтверджувальні документи та супроводити подання відомостей державному реєстратору.

Структура власності – це документ, який відображає систему володіння та контролю юридичної особи. Вона показує, хто прямо або опосередковано володіє компанією, через які юридичні особи або інші утворення здійснюється такий контроль, а також хто фактично впливає на діяльність бізнесу.

На практиці структура власності зазвичай оформлюється у вигляді схеми, таблиці або іншого візуального документа, який дає змогу простежити ланцюг володіння від української юридичної особи до кінцевої фізичної особи.

У структурі власності необхідно відобразити:

• усіх учасників або акціонерів юридичної особи;
• ланцюг прямого та непрямого володіння;
• розмір часток або прав голосу;
• юридичних осіб-нерезидентів, якщо вони є у структурі;
• кінцевих бенефіціарних власників або обґрунтовану причину їх відсутності;
• характер та міру бенефіціарного володіння або впливу.

Кінцевий бенефіціарний власник, або КБВ, — це завжди фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. Такий вплив може бути прямим або непрямим.

Прямий вирішальний вплив зазвичай пов’язаний із безпосереднім володінням фізичною особою часткою у розмірі не менше 25% статутного капіталу або прав голосу юридичної особи.

Непрямий вирішальний вплив може здійснюватися через інші компанії, трастові структури, корпоративні договори, право призначати керівництво, визначати результати голосування, впливати на ключові рішення або отримувати економічну вигоду від діяльності компанії.

Важливо розуміти, що формальне володіння часткою не завжди означає наявність статусу КБВ. Номінальний власник, посередник або особа, яка діє в інтересах іншої особи, не вважається кінцевим бенефіціарним власником.

Інформація про структуру власності та КБВ подається під час створення юридичної особи, а також у разі зміни відомостей про бенефіціарів, структуру власності або характер контролю.

Юридичні особи зобов’язані підтримувати відомості про КБВ і структуру власності в актуальному стані. Якщо відбулися зміни, компанія повинна повідомити державного реєстратора протягом 30 робочих днів з дня їх виникнення та подати документи, які підтверджують такі зміни.

Якщо компанія самостійно виявила неповноту, неточності або помилки у раніше поданих відомостях про КБВ чи структуру власності, виправлені відомості потрібно подати не пізніше трьох робочих днів з дня їх виявлення.

Окремо важливо враховувати, що щорічне підтвердження відомостей про КБВ, яке раніше передбачалося законодавством, було скасовано. Водночас обов’язок підтримувати інформацію актуальною та повідомляти про зміни залишається чинним.

Обов’язок розкривати інформацію про КБВ і структуру власності стосується більшості юридичних осіб приватного права, зокрема ТОВ, приватних підприємств, акціонерних товариств, господарських об’єднань та інших компаній, якщо для них не встановлено спеціального винятку.

Законодавство передбачає перелік юридичних осіб, на які вимоги щодо подання структури власності та КБВ не поширюються. До таких суб’єктів, зокрема, можуть належати політичні партії, професійні спілки, адвокатські бюро та об’єднання, релігійні організації, державні органи, органи місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, ОСББ, окремі кооперативи та інші суб’єкти, прямо визначені законом.

Перед поданням документів бажано окремо перевірити, чи поширюється на конкретну юридичну особу обов’язок розкриття КБВ і структури власності.

Залежно від структури власності та складу учасників компанії можуть знадобитися такі документи:

• заява у сфері державної реєстрації;
• схематичне зображення структури власності;
• відомості про кінцевих бенефіціарних власників;
• копії документів, що посвідчують особу КБВ;
• документи, що підтверджують пряме або непряме володіння;
• витяги з іноземних реєстрів, якщо у структурі є компанії-нерезиденти;
• документи про трасти, фонди або інші подібні утворення, якщо вони є в структурі;
• переклади та легалізація або апостиль документів, якщо це потрібно;
• довіреність представнику, якщо документи подає юрист або інша уповноважена особа.

Найбільше питань виникає, коли власниками компанії є інші юридичні особи, нерезиденти, інвестиційні фонди, трасти або кілька осіб, які спільно здійснюють контроль. У таких випадках недостатньо просто зазначити формальних учасників компанії.

Необхідно показати повний ланцюг контролю та визначити фізичних осіб, які в кінцевому підсумку мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. Якщо КБВ відсутній, у структурі власності потрібно обґрунтувати причину його відсутності.

Правильно підготовлена структура власності має бути зрозумілою не лише державному реєстратору, а й банкам, аудиторам, інвесторам, контрагентам та іншим особам, які проводять комплаєнс-перевірку компанії.

Неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо неправдивих відомостей про КБВ може мати для компанії негативні наслідки.

• відмова у проведенні реєстраційної дії;
• внесення до ЄДР відмітки про можливу недостовірність інформації;
• запити від державного реєстратора або Мін’юсту;
• ускладнення банківського обслуговування;
• ризики під час участі в тендерах або ліцензійних процедурах;
• репутаційні ризики для бізнесу;
• штрафні санкції за порушення вимог законодавства.

За неподання або несвоєчасне подання інформації про КБВ чи про його відсутність законодавство передбачає штраф у розмірі від 1 000 до 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

1. Первинна консультація та аналіз ситуації клієнта.
2. Перевірка організаційно-правової форми компанії та обов’язку подання відомостей про КБВ.
3. Аналіз учасників, власників, корпоративних документів і ланцюга володіння.
4. Визначення кінцевих бенефіціарних власників або підготовка обґрунтування їх відсутності.
5. Розроблення схеми структури власності.
6. Підготовка заяви та супровідних документів.
7. Перевірка документів нерезидентів, перекладів, апостиля або консульської легалізації за потреби.
8. Подача документів державному реєстратору.
9. Супровід розгляду документів і комунікація з реєстратором.
10. Передача клієнту фінального пакета документів і рекомендацій щодо подальшого оновлення інформації.

Юридична компанія VINCO`S супроводжує бізнес у питаннях розкриття структури власності та кінцевих бенефіціарних власників.

Ми можемо допомогти з:

• аналізом структури власності компанії;
• визначенням КБВ;
• підготовкою схеми структури власності;
• перевіркою документів українських та іноземних учасників;
• підготовкою заяв і супровідних документів;
• супроводом подання документів державному реєстратору;
• виправленням помилок у раніше поданих відомостях;
• оновленням інформації у разі зміни власників або структури контролю;
• підготовкою пояснень у разі виявлення розбіжностей.

Якщо вам потрібно подати структуру власності, оновити відомості про КБВ або виправити помилки в ЄДР, команда VINCO`S допоможе пройти процедуру коректно, без зайвих ризиків і втрати часу.