Реєстрація авторського права на службовий твір

Службовий твір — це оригінальний результат творчої діяльності, який працівник створив у зв’язку з виконанням обов’язків за трудовим договором. Для компанії такими результатами можуть бути програмний код, дизайн, логотип, фотографії, тексти, навчальні матеріали, презентації, відео, креслення та інші твори.

Якщо права на створений командою контент не оформлені, це може ускладнити продаж продукту, ліцензування, залучення інвестора або захист від копіювання. Саме тому роботодавцю важливо підтвердити не лише факт створення твору, а й його службовий характер та правову підставу набуття майнових прав.

VINCO’S супроводжує реєстрацію авторського права на службові твори, перевіряє договори й кадрові документи, готує службові завдання та матеріали для подання до УКРНОІВІ.

Службовим є твір, створений працівником у зв’язку з виконанням його трудових обов’язків. Визначальне значення мають характер роботи, трудовий договір, посадова інструкція, службове завдання та фактичні обставини створення об’єкта.

• програмне забезпечення і програмний код, створені штатним розробником;
• статті, рекламні тексти й сценарії, підготовлені штатним копірайтером;
• графічний дизайн, макети та ілюстрації, створені дизайнером;
• фотографії й відеоконтент, підготовлені працівником для бізнесу;
• методичні матеріали, посібники, звіти й презентації, створені в межах посадових обов’язків.

Сам факт використання офісного обладнання або створення файлу в робочий час ще не означає, що будь-який особистий твір працівника автоматично є службовим. Зв’язок із трудовими обов’язками необхідно підтвердити.

Автором завжди є фізична особа, творчою працею якої створено твір. Особисті немайнові авторські права, зокрема право авторства, залишаються за працівником.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права», майнові права на службовий твір за загальним правилом переходять до роботодавця в повному складі з моменту створення твору. Винятки можуть передбачатися законом, трудовим договором або окремим договором між працівником і роботодавцем.

Стаття 429 Цивільного кодексу встановлює загальне правило для об’єктів інтелектуальної власності, створених у зв’язку з трудовим договором. Для конкретного авторського твору необхідно враховувати спеціальні положення Закону про авторське право, дату його створення та умови договорів.

Закон може передбачати перехід майнових прав без окремого договору відчуження, але письмове врегулювання зменшує ризик спору. У трудовому договорі, IP-додатку або окремій угоді доцільно описати категорії творів, порядок фіксації результатів, права на переробку, використання та винагороду.

• які твори працівник створює в межах своїх обов’язків;
• кому та з якого моменту належать майнові права;
• як визначаються завдання, результати та версії творів;
• як роботодавець може використовувати, змінювати й ліцензувати результати;
• як виплачується авторська винагорода;
• як передаються вихідні матеріали, доступи та файли в разі звільнення.

Працівник — автор службового твору, майнові права на який переходять роботодавцю, має право на винагороду. Якщо посадові обов’язки прямо передбачають створення відповідних видів творів, винагорода за їх створення, використання й перехід прав може бути включена до заробітної плати за домовленістю сторін.

На практиці важливо не обмежуватися загальною фразою про зарплату: договір має зрозуміло визначати, які творчі результати охоплює погоджена винагорода та як сторони документують їх створення.

Службовий твір виникає в межах трудових відносин. Якщо дизайн, код або текст створює ФОП, фрилансер чи зовнішнє агентство, зазвичай ідеться про твір, створений за замовленням, і права необхідно аналізувати за відповідним договором та спеціальними нормами закону.

Якщо над одним продуктом працювали штатні розробники та зовнішні підрядники, ланцюг прав потрібно перевірити для кожного автора або частини твору окремо.

Авторське право виникає з моменту створення оригінального твору й не потребує обов’язкової державної реєстрації. Водночас реєстрація допомагає задокументувати відомості про конкретний твір та заявлену належність прав. Саме свідоцтво не замінює договорів і доказів службового характеру твору.

• документування інтелектуальних активів компанії;
• підготовка до ліцензування, продажу продукту або залучення інвестицій;
• підтвердження ланцюга прав під час IP Due Diligence;
• доказова підтримка у претензіях щодо копіювання чи незаконного використання;
• упорядкування прав при зміні команди або звільненні працівника.

Якщо заявником є роботодавець, разом зі стандартними матеріалами необхідно подати документи, які підтверджують створення твору у зв’язку з трудовими обов’язками та належність майнових прав роботодавцю. Конкретний комплект визначається за обставинами створення.

• заява встановленої форми українською мовою;
• копія твору у формі, передбаченій для його виду;
• відомості про працівника-автора або співавторів і роботодавця-заявника;
• трудовий договір, відповідні положення посадової інструкції або інші документи про обов’язки;
• наказ, службове завдання, план роботи чи інше підтвердження доручення;
• акт, звіт або інший документ, який підтверджує створення твору та прийняття результату;
• довідка чи інший доказ трудових відносин на час створення твору;
• договір про розподіл майнових прав, якщо він укладався;
• відомості про оприлюднення, якщо твір оприлюднювався;
• підтвердження сплати офіційного збору та довіреність представника, якщо заявка подається через нього.

Так, якщо роботодавець може підтвердити, що твір був створений під час відповідних трудових відносин, належить до службових і майнові права на нього перейшли роботодавцю. Після звільнення може бути складніше зібрати службові завдання, робочі версії та підтвердження прийняття результатів. Тому систему документування бажано запроваджувати до виникнення спору.

Для IT-продуктів особливо важливо пов’язати конкретні версії програмного коду зі службовими завданнями та авторами. Для графіки, відео й маркетингового контенту потрібно додатково перевірити права на сторонні елементи: шрифти, стокові фотографії, музику, шаблони та відкриті компоненти.

Державна реєстрація не усуває порушення ліцензій третіх осіб і не гарантує, що всі використані у творі елементи належать компанії.

Базовий строк розгляду належним чином оформленої заявки УКРНОІВІ становить 30 календарних днів. Якщо необхідні виправлення, додаткові документи або пояснення, фактичний строк отримання свідоцтва може збільшитися.

1. Первинна консультація та визначення твору для реєстрації.
2. Перевірка трудових відносин, службових обов’язків та фактичних обставин створення.
3. Аналіз належності особистих і майнових прав, а також умов авторської винагороди.
4. Підготовка або впорядкування службових завдань, актів, договорів та інших підтверджень.
5. Підготовка копії твору та заявки відповідно до вимог УКРНОІВІ.
6. Подання документів і супровід розгляду; підготовка відповідей на запити за потреби.
7. Отримання свідоцтва про державну реєстрацію авторського права.

• визначити, чи є конкретний результат службовим твором;
• перевірити правовий режим творів, створених працівниками й підрядниками;
• підготувати умови щодо інтелектуальної власності у трудових договорах;
• розробити службові завдання, акти та угоди щодо майнових прав і винагороди;
• підготувати й подати заявку на державну реєстрацію;
• супроводити ліцензування, передання прав і захист від незаконного використання.

Якщо ваша компанія створює програмне забезпечення, дизайн, рекламу, контент чи навчальні матеріали силами працівників, команда VINCO’S допоможе оформити належність майнових прав і зареєструвати службові твори як нематеріальні активи бізнесу.